кінцевий

кінцевий
1) (який перебуває, розташований на кінці, у кінці чогось), прикінцевий; останній (який закінчує собою низку однорідних предметів, явищ, дій тощо); крайній (який міститься скраю, на межі чогось); наконечний (зазв. про звуки, літери)

Словник синонімів української мови. 2014.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "кінцевий" в других словарях:

  • червінцевий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • кінцевий відпал доевтектоїдної криці — Syn: кінцевий відпал доевтектоїдної сталі, фінальний відпал доевтектоїдної криці, фінальний відпал доевтектоїдної сталі …   Словарь синонимов металлургических терминов

  • кінцевий відпал доевтектоїдної сталі — Syn: кінцевий відпал доевтектоїдної криці, фінальний відпал доевтектоїдної криці, фінальний відпал доевтектоїдної сталі …   Словарь синонимов металлургических терминов

  • відкінцевий — а, е. Той, що знаходиться, перебуває найближче до кінця …   Український тлумачний словник

  • вінцевий — а, е. 1) Прикм. до вінець 1), 3 7). 2) мед. Те саме, що коронарний …   Український тлумачний словник

  • гострокінцевий — а, е. Який має звужений, гострий кінець або верх …   Український тлумачний словник

  • гребінцевий — а, е. Прикм. до гребінець …   Український тлумачний словник

  • кінцевий — а, е. 1) Який міститься, перебуває, розташований на кінці, у кінці чого небудь; останній. 2) Завершальний, остаточний. || Який визначає собою яку небудь діяльність і завершує її; основний. Кінцева мета …   Український тлумачний словник

  • корінцевий — а, е. Прикм. до корінець. || Зробл. з корінця (у 1 знач.) …   Український тлумачний словник

  • некінцевий — а, е. 1) Який не є кінцевим, не не розташований на кінці чого небудь. 2) Який не є остаточним, завершальним …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»